Садиба Качанівка була заснована поміщиком Румянцевим, яку він потім продав Тарновським. Три покоління Тарновських облаштовували садибу і парк. В кінці 19 століття, через великі борги, Василь Тарновський продав садибу «цукрового короля» Павлу Харитоненко.

Зараз це Національний історико-культурний заповідник «Качанівка».

Комплекс садиби включає в себе садибу, служби, господарські будівлі, церкву.

В садибі гостювали багато знаменитих письменники, поетів, художників, музикантів. Василь Тарновський зібрав велику колекцію козацького зброї.

Після революції в садиби був сирітський притулок, а потім санаторій. На жаль, більшість мармурових статуй в парку були втрачені. У парку залишилася лише одна скульптура – Зима.

Перед садибою розташовується велике озеро

Альтанка Глінки. Михайло Глінка працював в садибі Тарновських над оперою «Руслан і Людмила».

Внутрішній устрій садиби Качанівка

У садибі Качанівка представлена колекція старовинних меблів, посуду. Окремі експозиції присвячені Гоголю. Глінці, Шевченко, Рєпіну, Штернбергу. Всі вони бували в садибі, писали картини, складали вірші і музику.

На стелях збереглася оригінальна ліпнина

Буфет з оригінальним посудом з маєтку, дивом збережена статуя, яка була закопана в саду, старовинний столик, красиві дерев’яні сходи.

Їдальня в садибі Качанівка

Бальний зал, зараз тут експозиція сучасних майстрів

У цій кімнаті з еркером працював художник Василь Штернберг, автор безлічі полотен з пейзажами Качанівки.

Тарас Шевченко в Качанівці

Кімната, де можливо зупинявся Тарас Шевченко. Шевченко часто бував в маєтку, крім того він був закоханий в сестру Тарновського, Надію, з якою познайомився в Санкт-Петербурзі. Тарас Шевченко зробив їй пропозицію, але вона відповіла відмовою, однак вони залишилися хорошими друзями і навіть стали хрещеними батьками. Після хрестин Шевченко завжди називав Тарновську “Кумася”.