Мелодія кави в тональності кардамону

«Мелодія кави у тональності кардамону» Наталія Гурницька – сюжет книги та враження

Сюжет роману «Мелодія кави у тональності кардамону»

Дія роману Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону» розгортається в 1846-1856 роках в Жовкві та Львові за часів Австро-Угорської імперії.

Головна героїня – Анна, русинка (українка) за походженням, сирота, живе у своїх родичів в Жовкві. Її старший брат Андрій навчається в духовній семінарії. Поруч з будинком родичів Анни знаходився будинок пана Вітольда. Пану Вітольда вже багато років і до нього навідується його племінник шляхтич Адам. Адаму за сорок, він власник маєтку, багатий, гарний собою. Колись він був одружений з Дарою, яка приходилась далекою родичкою матері Анни. Дара померла під час пологів, і Адам одружився вдруге з аристократкою Анелею, з якою, як подейкують він збирається жити в сепарації, тобто окремо.

Після смерті Вітольда Адам оселився в будинку свого дядька і став часто бувати в гостях у родичів Анни. Адам зацікавився Анною і захопився нею, а вона закохалася в нього ще раніше, спостерігаючи за ним з вікна. Тим часом до Анни сватаються, але вона всім відмовляє. Вона таємно зустрічається з Адамом, який пропонує їй роль своєї коханки у Львові, і обіцяє в майбутньому розлучитися з дружиною. Зрештою перед Анною встає вибір – вийти заміж за нелюба або стати коханкою Адама, і вона вибирає шлях коханки. Адам відвозить Анну до Львова. Як потім виявиться, Адам сплатив борги дядька Анни і той дав згоду на те, що б Адам забрав Анну.

У Львові Анна жила то у тітки Адама, то у його сестри Терези, а потім Адам прилаштував її компаньйонкою до пані Беати. Адам і Анна таємно зустрічалися в спеціально винайманому для цього будинку, і чим далі, тим більше Анні хотілося нормального життя, чоловіка і дітей. На той час Анна вже познайомилася з Анелею, дружиною Адама. Виявилося, що це дуже красива, розумна і цікава жінка, мати двох дітей і Анна розуміє, що Адам ніколи не покине Анелю. Анна хоче порвати з Адамом, але потім дізнається, що вагітна, і про це дізнається як Тереза, ​​так і Анеля, а потім і Адам.

Адам не збирається кидати Анну і хоче утримувати її і дитину. Тереза знаходить для Анни фіктивного чоловіка, який після весілля відразу ж їде за кордон, а Анна залишається одна чекаючи пологів. Анна хоче жити життям порядної жінки і просить Адама не приходити до неї. Однак так виходить, що коли приходить час народжувати, дитину приймає Тереза в присутності Адама. Анна народила дівчинку, яку Адам назвав Ельжбетта в честь своєї матері. Після пологів Адам починає відвідувати Анну і дитину.

Одного разу через півроку Анна вийшла на площу погуляти з дитиною і побачила Анелю, яка була на сьомому місяці вагітності. Анна була вражена і засмучена, тому що була впевнена, що Адам і Анеля не живуть разом. Під час любовного побачення Адама і Анни до неї в квартиру вривається Тереза, яка вважала, що Адам і Анна більше не зустрічаються. Як виявилося, у Анелі почалися передчасні пологи і терміново потрібен Адам. Анеля померла під час пологів. На наступний день Тереза ​​принесла Анні недоношену дочку Анелі і Адама і сказала, що б та спробувала її годувати. Дівчинка дуже слабка і ледве виживе. Анна хотіла відмовитися, але Тереза ​​сказала, що це її в вина в тому, що сталося і що це її обов’язок виходити дочку Анелі.

Осінь 1848 року, у Львові почалися заворушення, війська обстрілювали місто з гармат, загорілася ратуша. Адам забрав Анну з дітьми в свій будинок, де Анна потроху стала повноправною господинею, а коли минув необхідний час для жалоби, Адам і Анна одружилися. Через п’ять років щасливого сімейного життя Адам помер від серцевого нападу, а Анна дізналася, що чекає дитину.

Мої враження

Якщо чесно, я очікувала від роману чогось більшого, на кшталт Генрика Сенкевича, ніж просто любовний роман в декораціях 19 століття. Але сказати, що це звичайний любовний роман – теж не скажеш. Мені роман був цікавий тим, що дія відбувається у Львові і я могла собі чітко побачити і костел Святого Антонія і вулицю Краківську і інші місця, які описувала автор. Анна ходила вулицями і я ходила разом з нею. Цікавив мене побут і положення жінок в суспільстві того часу, але правда я не знаю наскільки правдоподібно вони описані і якими джерелами користувалася автор. Історична канва в книзі передана на рівні шкільного підручника історії.

Книга дуже легко і швидко читається, я прочитала її в поїзді, поки їхала до Львова. Єдине, в виданні Клубу сімейного дозвілля дуже дрібний шрифт, моїй мамі важко було читати книгу з таким шрифтом.

Є у мене питання – якою мовою спілкувалися Анна і Адам, Анна і Тереза? Адам був поляком, вона русинкою, причому на початку книги сказано, що після смерті матері Анна ніде не вчилася. Автор спочатку часто згадує, що Анна і Адам різної віри – він католик, вона швидше за все греко-католичка. А потім вони вінчаються і автор якось з’їжджає з питання віри – Анна перейшла в католицтво або як?

Анна в цій книзі якась Мері Сью – і добра, і легко знаходить спільну мову, і всім подобається, і по господарству відмінно справляється, і прекрасна коханка, і з дітьми ладнає, і тіло у неї спокусливе, і здоров’я у неї міцне і взагалі, не жінка, а мрія. А потім ще Анеля раптом взяла і померла. А якщо б не вмерла? Книгу порівнюють з «Співаючі в тернику». Так ось щоб вийшла така складна важка і виснажлива любов, як в Співаючих, Анеля не повинна була вмирати і чоловік той фіктивний теж, а навпаки, фіктивний чоловік Анни повинен виявитися ще й хорошим чоловіком раптово. А то всі повмирали, дуже зручно. Ну а те, що Адам в кінці вмер – так у них різниця була в 30 років з Анною, він би в будь-якому випадку помер ще коли Анна була б молода.

Що стосується тієї самої забороненої любові – тут все не так однозначно. Книга говорить про те, що якщо будеш робити все що скажуть, бути приємною і гарною коханкою, то рано чи пізно станеш дружиною. І автор намагається виправдати Анну – мовляв Анеля теж не без гріха, і Анна ж її дитину врятувала, і Адам Анелю не любив ніби як, але я в цій книзі була на боці дружини, на стороні Анелі. Якщо б автор влаштувала в кінці хепі-енд – і жили вони довго і щасливо, це було б занадто. Тому смерть Адама була цілком передбачувана.

З книги виходить, що проста, не дуже освічена, але юна, готова на все, зі спокусливими формами і наївним дитячим личком дівчина переграє аристократичну, розумну, високоосвічену, але худу, з вузькими стегнами Анелю. Тобто, головне були б сіські і попа, і все – ти в дамках. По суті, в книзі всі діалоги Анни і Адама зводяться або до загравань і прелюдії до сексу або до сварок.

Я ось все думала, що мені нагадувала ця книга і згадала – Мемуари гейші. Теж така собі історична канва, теж заборонене кохання, теж дорослий мужик і юна дівчина, яку він виховує, теж така ж постіно скигляча героїня, яка сама не знає чого хоче, яка постійно говорить «я не буду, я не хочу», але тим не менш слухняно йде за господарем і час від часу здійснює вчинки без будь-якої логіки.

Мій висновок – книгу можна прочитати, особливо добре читати в поїздці, але чекати від неї якогось одкровення не варто. У книги є продовження, але я не буду його читати. У Львові знімається серіал.

Читайте також:

Leave a Reply