Музей космоса в Переяславе

Музей космосу в Переяславі

Музей космосу знаходиться на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в Переяславі.

Експозиція музею розташовується в дерев’яній церкві Святої Параскеви (1891 року) із села В’юнище.

Церква Святої Параскеви – музей космосу

Музей космосу на сайті заповідника

Час роботи: 9: 00-17: 00, понеділок і вівторок – вихідний.

Вартість 20 грн, але якщо ви купуєте квиток в скансен за 100 грн, то можете входити в будь-які музеї.

Музей космосу був відкритий 27 березня 1979 року. У формуванні експозиції музею брали участь різні організації, пов’язані з космосом, наприклад Центр підготовки космонавтів, павільйон Космос на ВДНГ в Москві, Астрономічна обсерваторія Київського університету, різні дослідницькі інститути. У музеї є особисті речі космонавтів Леоніда Каденюка та Георгія Берегового, академіка Олександра Ішлінського та інших відомих діячів науки і культури.

Експозиція музею налічує 450 експонатів.

У музеї є багато книг про космос і космонавтів з автографами космонавтів.

Макет першого штучного супутника Землі

Макет першого штучного супутника Землі

Купол церкви і ракета

Макет (1: 1) орбітального відсіку космічного корабля серії Союз. Поруч з відсіком на підлозі стоїть крісло-ложемент. Використовувалося для рівномірного розподілу навантаження на тіло космонавта під час зльоту і посадки. Орбітальний відсік використовувався для проведення наукових експериментів, відпочинку, виконання фізичних вправ і прийому їжі космонавтом. В середині відсіку розташовувалося обладнання управління та зв’язку, наукові прилади, фото і відео апаратура. У спеціальній шафі розміщувалися агрегати життєзабезпечення, продукти харчування, аптечка, засоби гігієни. У верхній частині орбітального відсіку встановлювався стикувальний вузол.

Орбітальний відсік космічного корабля серії Союз

Вертикальний космічний зонд. Використовувався для вивчення верхніх шарів атмосфери, іоносфери Землі і навколоземного космічного простору, зокрема доз радіації під час польотів в поясі радіації.

Зонд був виведений ракетою-носієм Космос-3 на вертикальну траєкторію з полігону Капустін Яр. Максимальна висота підйому була 4400 км.

Зонд являє собою герметичний контейнер, всередині якого знаходяться наукові прилади, маса яких 35 кг. Також всередині зонда знаходяться різні службові системи, стартова маса зонда 310 кг. Час роботи зонда 52 хвилини.

Вертикальний космічний зонд

Інтер’єр робочого кабінету академіка Олександра Юлійовича Ішлінського.

Інтер’єр робочого кабінету академіка Олександра Юлійовича Ішлінського.

Їжа космонавтів

Їжа космонавтів

Спусковий автомат автоматичної станції Венера-7 (макет). У житомирському космічному музеї теж такий є.

Спусковий автомат автоматичної станції Венера-7

Автоматична міжпланетна станція Венера-7 стартувала з космодрому Байконур 17 серпня 1970 року. Корпус спускового апарату станції був виготовлений з титану. Спусковий апарат Венера-7 вперше здійснив посадку на поверхню Венери. Апарат протягом 53 хвилин передавав на землю інформацію, в тому числі близько 20 хвилин з поверхні планети.

Автоматичний самохідний апарат Луноход-1 (макет)

Луноход-1

На фото праворуч – автоматична іоносферних лабораторія Янтар-1. На фото зліва – скафандр для виходу у відкритий космос.

Макет стартової позиції космодрому Байконур

Макет стартової позиції космодрому Байконур

На цьому фото уздовж стіни розташовується електронно-обчислювальна машина Мінськ-32.

Музей невеликий, але дуже цікавий, особливо сподобається дітям. Рекомендую відвідати космічний музей в Житомирі, там експозиція набагато більше.

Читайте також:

Коментувати