Кладбище домашних животных

Стівен Кінг “Кладовище домашніх тварин”

Скажу відразу – мені було не страшно. У рецензіях все пишуть “страшно”, Стівен Кінг в передмові написав, що це його найстрашніша книга, і що він не хотів її видавати. Мені страшно не було. Я читала, читала і все чекала, коли ж буде страшно. Можливо, тому що я не співпереживала героям і не пропускала їх переживання через себе і читала злегка відчужено, як би зі сторони.

Цю книгу я вирішила прочитати після того, як ми з малим днями гуляли по полю з собакою і я запропонувала піти не звичайною стежкою, а через кладовище домашніх тварин. І коли я це сказала, я згадала що у Стівена Кінга є така книга і мені стало цікаво про що вона.

У Стівена Кінга я читала тільки дві книги до цього, це “Сяйво” і “Як писати книги”. “Сяйво” я читала ще в школі і пам’ятаю, що було моторошно. Там дуже нагніталася обстановка – зима, троє загрузли в готелі в снігу, вибратися не можна, тут просто з глузду можна з’їхати і без потойбічних сил.

Як пише Стівен Кінг в передмові – він дійсно знімав будинок у дороги, де постійно носилися вантажівки і де часто гинули домашні тварини. І біля їхнього будинку було “Клатбіще домашніх жівотних”, де врешті-решт опинився і кіт сім’ї Кінгів Смакі, його збила машина. А синові Кінга в той момент було 2 роки і він одного разу мало не вибіг на дорогу. Всі ці події і увійшли в основу книги.

У книзі Стівен Кінг звертається до страху втрати близьких людей і страху смерті.

Сюжет книги

Сім’я Крідів переїжджає в новий будинок. Луїс Крід лікар, він буде очолювати клініку в місцевому університеті. У нього є дружина Рейчел і двоє дітей Еллі 5 років і Гейдж, якому десь більше року. Сусід Джад попереджає Луїса, що шосе номер 15, у якого стоїть будинок – дуже небезпечне. Тут постійно носяться вантажівки з хімічного заводу і тут загинуло багато домашніх тварин. А в родині Крідів є кіт Уїнстон Черчил. Поруч з будинком Крід знаходиться “Клатбіще домашніх жівотних”, де діти самі створювали надгробки з чого прийдеться і ховали своїх котів, собак, кроликів, папужок і т.п.

У перший день занять в університеті в клініку приносять студента Віктора Паслоу, якого збила машина і він вже практично вмер. Раптово він відкриває очі і говорить Луїсу, що кладовище домашніх тварин не те, чим здається, і вмирає. Вночі Луїсу снитися, що Віктор прийшов до нього в будинок і покликав за собою. Він привів його на кладовище домашніх тварин, показав на купу хмизу і сказав ні в якому разі не перетинати кордон, інакше всі помруть. Луїс був упевнений, що це сон, але коли він прокинувся вранці, то побачив, що його ноги в землі і соснових голках. Луїс пояснив це собі як лунатизм. Більше з ним такого не відбувалося.

На День Подяки Рейчел з дітьми виїхала в Чикаго до батьків, а Луїс залишився, тому що тесть його ненавидить. А у Рейчел є фобія, вона страшенно боїться смерті, і все що з нею пов’язано, тому що коли їй було 8 років на її очах померла її сестра від страшної хвороби.

І в День Подяки гине кіт Черч. Сусід Джад пропонує поховати кота. Луїс думає, що вони поховають його на Клатбіще домашніх жівотних, але Джад веде Луїса через хмиз в якесь дуже дивне місце, де на вершині усіченої піраміди знаходиться старовинне індіанське кладовище. Тут теж ховали домашніх тварин, і потім на ранок ця тварина поверталася додому. І те, що Луїс перетнув кордон і потрапив на це індіанське кладовищі запустить ланцюг страшних трагічних подій.

Мої враження

Книга мені сподобалася. Читається швидко, із задоволенням. Мені було дуже цікаво, чим це все в результаті скінчитися і кого Луїс після кота понесе оживляти на давнє індіанське кладовищі. Кінцівка була для мене несподіванкою, і мені дуже цікаво, що Луїс з цим тепер буде робити, ось прям дуже хотілося б трішки більше продовження.

Leave a Reply