Ребекка Дафна Дюморье

Дафна дю Мор’є “Ребекка”

Головна героїня книги безіменна, все, що нам відомо – у неї «чарівне і незвичайне ім’я».

Книга починається зі спогадів головної героїні про маєток Мендерлі, якого вже більше не існує, а сама героїня зі своїм супутником позбулися колишніх страхів і страждань і тепер живуть в маленькому готелі далеко від Англії. Героїня дуже сумує за Англією і в той же час вона уникає розмов про сільську Англію зі своїм супутником, тому що його це засмучує.

Від спогадів про Мендерлі оповідачка плавно переходить до тих часів, коли вона була зовсім юною, вчорашньої школяркою і працювала компаньйонкою у багатої вульгарної американки місіс Ван-Хоппер. У готелі в Монте-Карло головна героїня познайомилася з 42-річним вдівцем Максимом де Вінтером, господарем маєтку Мендерлі. Після двотижневого знайомства Максим раптово робить головній героїні пропозицію і та погоджується. Тепер вона нова місіс де Вінтер. Попередня місіс де Вінтер, Ребекка, трагічно загинула, потонувши в морі.

Після медового місяця в Італії Макс де Вінтер привозить молоду дружину в Мендерлі. Життя в маєтку йде по строгому порядку, заведеному тут Ребеккою, і за дотриманням цього порядку пильно стежить економка місіс Денверс. Нова місіс де Вінтер боїться втручатися в цей порядок, вона розуміє, що зовсім не вписується в цей стиль життя, слуги над нею сміються, вона не сильна в етикеті, вона не любить полювання і гольф, нескінченні візити сусідів приносять їй тільки страждання. Вона постійно боїться зробити щось не так і починає сумніватися в своєму шлюбі. Їй здається, що Макс все ще любить Ребекку, і порівнює Ребекку зі своєю новою дружиною. З чуток Ребекка була дуже красива, її все любили, вона давала найкращі прийоми в графстві, вона всюди встигала, була прекрасною наїзницею, любила виходити в море на яхті.

Поступово головна героїня дізнається обставини смерті Ребеки і деякі подробиці її життя, знайомиться з диваком Беном, сестрою Макса, вивчає маєток і навідується в кімнати Ребекки в західному крилі, які виглядають так, немов господиня вийшла на хвилинку в сад. Місіс Денверс проводить багато часу в цих кімнатах, а ще до неї приїзджає підозрілий неприємний чоловік містер Фейвел, родич Ребекки.

На прохання сусідів і самої головної героїні Макс де Вінтер відроджує щорічний карнавал і власне з карнавалу і починається все найцікавіше в цій книзі.

Мої враження (є спойлери)

Так як до карнавалу, а це приблизно половина книги, нічого особливого не відбувається, я ніяк не могла зрозуміти, книгу якого жанру я взагалі читаю. Чи буде тут містика і привид Ребекки, або це детектив, або трилер? У першій частині книги головна героїня страждає, сумує, приймає гостей, їздить з візитами, п’є чай, гуляє з собакою, ревнує до Ребеки, боїться місіс Денверс, думає про Макса, переживає за свій шлюб і т.п. Ось через усю цю невизначеність я полізла в вікіпедию і проспойліла собі весь сюжет. Детективна складова у мене відразу зійшла нанівець, тому я спостерігала за героями.

У книзі дуже фонить Джейн Ейр. Сцена, де Макс розповідає правду про Ребекку дуже схожа на сцену, де Едвард Рочестер розповідає правду про свою дружину. Там навіть слова ті ж вживаються в описі обох жінок.

Головна безіменна героїня, нова місіс де Вінтер теж нагадує Джейн Ейр – маленька, худенька, боязка, скромна, сором’язлива, просто і недорого вдягнена, сирота, вимушена служити іншим людям. Їй дуже ніяково в її новому положенні господині Мендерлі, її не сприймають всерйоз. Вона дуже сильно відрізняється від високої красивої блискучої Ребекки.

Мотиви, які спонукали Макса де Вінтера одружитися на головній героїні, дуже схожі з мотивами Едварда Рочестера. Обидва, переживши всі жахи попереднього шлюбу, хотіли одружитися на чистих юних дівчатах, які будуть кардинально відрізнятися від їхніх попередніх дружин.

Але якщо Джейн Ейр не змогла примиритися з правдою і погодитися на пропозицію Рочестера, вважаючи за краще честь і свободу свого особистого щастя, то героїня дю Мор’є готова йти з чоловіком до кінця рука об руку, розуміючи, які труднощі їх чекатимуть в майбутньому і що тінь минулого може знову раптово прокинутися.

В цілому, якщо не брати до уваги морально-етичну сторону, книга мені сподобалася. Мені не давала спокою кінцівка – то, що сказав доктор про Ребекку. Я багато думала над тим, чи можна виправдати дії Макса де Вінтера і чи достатньо його покарано, чи не занадто він легко відбувся. Але потім я ще раз уважно перечитала першу главу, де описується життя вже після того, як все сталося і подумала, що, напевно, досить, тим більше він ніколи не забував про те, що сталося.

Роман «Ребекка» був названий кращим детективний романом століття. З цього приводу я нічого не можу сказати, детективну складову я собі зіпсувала.

Чи буду я читати інші книги Дафни дю Мор’є? Можливо я почитаю ще “Моя кузина Рейчел”, “Трактир Ямайка”, “Будинок на березі”.

Екранізація роману “Ребекка”

21 жовтня 2020 вийшла нова екранізація, в головних ролях Лілі Джеймс (я пам’ятаю її по «Мамма Мія-2») і Армі Хаммер – я його чекаю в ролі Саймона Дойля в новій екранізації «Смерть на Нілі». Судячи з трейлеру у фільмі все майже як в книзі за винятком ведення розслідування. У книзі Макс сам брав участь в розслідуванні і їздив до лікаря, а в фільмі його посадили в тюрму, а до лікаря їздила поліція і головна героїня.

Читайте також:

  

Leave a Reply