Дома на Тепличной

Прогулянка по селу Святопетровскому в районі кладовища

Сьогодні, дотримуючись завіту Анжеліни Джолі, згідно з яким кожен день потрібно побувати в новому місці, ми вирішили дослідити дальню ділянку поля біля кладовища. Раніше це було просто поле, на ньому росли ромашки і ми з Сахарою там лазили по непрохідних заростях. Потім років зо три тому там проклали дві вулички. Одна вуличка досить активно стала забудовуватися, а друга заросла травою і будинок там тільки один з краю.

На правому фото ми бачимо, що основне поле поки що не чіпала рука людини. А зліва ми бачимо ділянку, яка забудовується. Взимку з’явився ось цей синій паркан. Ділянку огородили, але поки не видно будівництва. Поруч будується будинок, а ще правіше ще одна обгороджена ділянка з дерев’яним частоколом. І за кадром залишився ще один будинок з білих піноблоків. Один з цих будинків будують мої земляки львів’яни, там часто стоїть машина на львівських номерах. Між сірим будинком і частоколом прокладена невелика грунтова дорога, яка перетворюється в маленьку стежину, якою можна дійти аж до кінця поля. Обидва фото зроблені спиною до цвинтаря.

Дорога біля кладовища. На картах googlemaps ця вулиця відсутня, в maps.me позначена грунтовка. Зате написано, що поруч знаходиться ДОТ №282 КІУР. Я не в курсі, як виглядає ДОТ, взагалі там було голе поле раніше. Цю красиву дорогу з паркуванням зробили або в минулому році на Великдень або роком раніше, от не пам’ятаю. Від кладовища вулиця триває далі, перетинаючи Янтарну і упираючись в Володимирську.

Хвилинка розчулення – милуємося собанею, якій на асфальті нічого було шукати і нюхати, тому вона просто красиво постояла і потім красиво сіла в очікуванні.

Ці дві не надто вдалі фотографії повинні були продемонструвати забудову поля за кладовищем і висотку в Боярці. Через це далеке поле ми ходили гуляти в позаминулому році, там досить цікаво. Село впирається в соснову посадку, в якій знаходиться глибокий яр, а далі поля і Боярка. Раніше поле відразу за кладовищем було недоторканим, зараз там вже будиночки стоять, але я так невдало сфотала, що в кадр вони не потрапили.

Взагалі ми вийшли гуляти досить пізно, люди вже попрокидалися і метушилися біля своїх будинків і фотографувати було трохи сцикотно. Тому ми розвернулися на 180 градусів і пішли назад по вулиці Липовій, здається. Це та сама вуличка, яка була прокладена 3 роки тому. Робили її так – спочатку намітили дорогу, потім навезли купу битої цегли та іншого такого сміття, розсипали рівномірно по дорозі, і потім утрамбували. Потім посипали гравієм. Зараз вже цілком пристойна дорога.

Ще одна свіжіша дорога, що веде вглиб поля до стежки. І будинки на Тепличній на горизонті.

Зараз, звичайно, мої нотатки не цікаві, але років через 10 це буде дуже цікаво. Я ось шкодую, що не зробила ніяких фото траси на Білогородку до того, як її всю забудували новобудовами.

Читайте також:

Leave a Reply