Труханов Остров Пешеходный мост

Прогулянка по Трухановому острову

Давно я не гуляла по Трухановому острову. А в 2020 році тут почали реконструкцію, поставили шлагбауми на в’їзд, облагородили територію, прибрали сміття.

Пішохідний міст

Я почала свою прогулянку з Північного моста. Тут є велика нова парковка, прокат всіляких засобів пересування. Через весь острів від Північного до Пішохідного моста йде дорога хорошої якості, по якій рухається велика кількість людей – на велосипедах, самокатах, бігають, просто гуляють і т.п. На машинах пускають, але я не знаю правил заїзду. У Пішохідного моста теж є велика парковка уздовж Набережного шосе.

Від Пішохідного моста до парковки біля Північного моста і назад курсують електричні вагончики, вартість проїзду 50 грн. Так що не варто боятися заходити далеко, завжди можна повернутися з комфортом.

Навігаційна карта – тут показані нові об’єкти, створені в ході реконструкції острова

У Пішохідного моста зробили таку ось рекреаційну зону. Увечері ця конструкція красиво світиться.

Труханов Остров Реконструкция
Нова рекреаційна зона

На Трухановому острові є озера. Ось одне з них – Бабине озеро.

Бабине озеро

Природа

Матвіївська затока. Тут тренуються плавати на байдарках. На фото праворуч – Зеніт Арена

Це частина Подільсько-Воскресенського моста, який будують з 1993 року. На фото праворуч видно, що тут повинна бути станція метро. Дізнатися про подробиці будівництва Подільсько-Воскресенського моста можна тут.

По всьому острову розкидані ось такі альтанки з мангалами для культурного відпочинку з шашликами.

Альтанка

Труханів острів охороняється кінною поліцією. Виглядають вони дуже ефектно

Кінна поліція

Стара радянська парашутна вишка переобладнана в скелелазний центр “Острів”. Ось їх сторінка на FB.

Меморіал знищеному поселенню водників в 1943 році. До другої світової війни на Трухановому острові було селище водників, який Ліна Костенко назвала у своєму вірші «дерев’яною Венецією»

Вид на Поділ і пляж

Вид на Дніпро з пішохідного моста. На фото зліва – в бік Подолу, на фото праворуч – у бік Гідропарку.

Вид на міст Кличко і пам’ятник Магдебурзькому праву

Міст Кличко і колона Магдебурзького права

Пішохідний міст, вид збоку

Пішохідний міст на Труханів острів

Баржа з піском

Баржа з піском

Дійшла до Поштової площі. Юних засновників Києва нарядили в вишиванки

Кий, Щек і Хорив на карті Києва грають в кораблики

Острів мене приємно здивував, я пам’ятаю його вкрай не доглянутим місцем, а зараз це прекрасний парк і навіть ліс в центрі Києва, оточений водою з прекрасними видами на Дніпро.

Я виросла у Київській Венеції…

Ліна Костенко

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів… острів Тугорханів…
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев’яної Венеції.

Читайте також:

Leave a Reply